Що потрібно знати про донорство в день донора?

14 червня весь світ відзначає день донора. Хто такі донори та чому вони несуть надважливу місію для суспільства — дізнаємося у нашому блозі.

Всесвітній день донора відзначається 14 червня для того, аби віддати шану людям, які добровільно віддають частинку себе (кров, орган або його частину, клітини різного походження) щоб допомогти іншим людям та змінюють світ на краще. Можливо, ми не згадуємо про це свято у повсякденному житті, але його варто запам'ятати та привітати при нагоді тих, хто дарує ще один шанс — ще один день народження, ще одну ніч під зірками, ще одне побачення, ще одну хвилину сміху, ще одну розмову. Донори виконують багато добрих справ, але деякі з них мають надважливу місію — дарувати нове життя. Вони ходять серед нас, мають власні турботи та проблеми, але з-поміж звичних речей роблять дещо неймовірне. Тож давайте познайомимося ближче. Хто ж це, донор яйцеклітин?

У першу чергу, це жінка, яка допомагає сім'ї мати дитину, попри усі медичні перешкоди. І коли двері власних фізичних можливостей закриваються, на допомогу приходить медицина. Адже яйцеклітини донора використовують лише тоді, коли шанси завагітніти у подружжя практично мінімальні: наявність у жінки серйозних генетичних захворювань, аномалії у розвитку яєчників, їх відсутність та передчасне виснаження, менопауза, тощо. У таких випадках жінка-донор чи не єдина, хто може врятувати ситуацію та подарувати подружжю здорову яйцеклітину.

Для того, аби стати донором ооцитів, жінка повинна мати від 18 до 30-ти років, бути психічно та фізично здоровою, без шкідливих звичок та спадкових генетичних захворювань. А ще — обов'язково мати власних дітей. Щоб почати свій шлях донора, вона проходить повне медичне обстеження. Воно включає  визначення групи крові та резус фактору, проведення загального аналізу крові та коагулограми, аналізу на TORCH-інфекції та так звані, критичні (ВІЛ, сифіліс, вірусні гепатити), інші за потреби, та консультується з гінекологом, психологом, терапевтом та фахівцем з ультразвукової діагностики. 

Після того, як жінка переконалась у своїй спроможності подарувати здорові яйцеклітини, їй назначають індивідуальну програму стимуляції яєчників. Зазвичай вона проходить у три етапи:

1. Спершу жінка-донор приймає препарат для росту та дозрівання ооцитів.

2. Далі проходить УЗД обстеження, щоб оцінити ступінь зрілості та росту яйцеклітин.

3. І останнє — планує дату пункції яєчників, щоб забрати здорові яйцеклітини.

Донорство — це відповідальна, але благородна місія, яка запевняє, що в житті немає нічого неможливого на шляху до щастя, якщо мета благородна. Тому, якщо ви відчуваєте силу та бажання подарувати сім'ї яйцеклітини — заповнюйте нашу форму, а ми відповімо на всі ваші питання!

Схоже