Близько 15% пацієнтам, яким вперше встановили діагноз злоякісного новоутворення, ще не виповнилось 55 років, а третина з них не досягла і двадцяти. За різними даними, після проходження хіміотерапії у 30-70% пацієнток настає передчасна яйникова недостатність і вони не можуть мати дітей.
Не варто сприймати онкологічні захворювання та подальшу хіміотерапію як вирок майбутньому материнству. Адже медицина розвивається і вже може запропонувати рішення для збереження фертильності.
Онкофертильність
Вперше термін «онкофертильність» був введений у США у 2006 році на позначення міждисциплінарного напрямку в медицині, метою якого є консолідація зусиль онкологів й репродуктологів задля збереження фертильності у пацієнтів зі злоякісними пухлинами.
Сучасний алгоритм прийняття рішення про можливість збереження репродуктивної функції у пацієнтів з онкологічними захворюваннями найперше залежить від діагнозу злоякісного процесу та зацікавленості пацієнта.
Поняття фертильності в онкології полягає у збереженні функцій яйників для запобігання появі передчасної аменореї (відсутності місячних), яку найчастіше спричиняє лікування цитостатиками та променева терапія.
Так у молодших за 25 років жінок, котрі отримували як первинне лікування стандартну поліхіміотерапію (ПХТ) із включенням алкілуючих препаратів, аменорея виникає в 28% випадків, у жінок старших 25 років — у 86% та у пацієнток за 40 років, — майже в 100%. Подібну закономірність відзначено і при застосуванні променевої терапії.
Наслідки онколікування
Не всі онкохворі в результаті хіміотерапії втрачають репродуктивну здатність. Однак потрібно враховувати, що навіть при відновленні оваріальної функції яйників якість ооцитів (яйцеклітин) може бути недостатньо для того, щоб здійснити запліднення та виносити дитину.
Коркова речовина яйників містить обмежену кількість фолікулів, яка протягом життя, у зв’язку з овуляцією і, головним чином, у зв'язку з механізмами атрезії (зворотнім розвитком незрілих фолікулів), поступово скорочується. Радіо- й хіміотерапія підсилюють природнє зниження кількості фолікулів та перешкоджають їх дозріванню. Ці фактори, поєднані з неможливістю регенерації тканини яйників, призводять до передчасної їх недостатності. Кількість премордіальних фолікулів, які виживуть після хіміотерапії, залежить від віку пацієнтки, типу онкології, застосованого агента (хіміо- або радіотерапія), дози й кількості циклів опромінення.
Крім припинення репродуктивної функції, передчасна недостатність яйників у довгостроковій перспективі тягне за собою порушення вазомоторної, кісткової та серцево-судинної систем (у зв’язку з припиненням гормональної функції).
Серед вагітних жінок, які перенесли в дитинстві онкологічне захворювання, спостерігається вищий рівень спонтанних абортів та частіше зустрічаються затримки розвитку плода.
Репродуктологія на захисті фертильності онкохворих
Головним стимулом для розвитку технологій зі збереження фертильності в онкології стало збільшення кількості молодих пацієнтів, що вилікувалися від онкологічних захворювань.
Консультування з приводу збереження фертильності є адаптованим для кожної пацієнтки та ґрунтується на всебічно зваженій оцінці ефективності, можливих ризиків, технічних аспектів кожного методу та враховує специфіку запланованого лікування.
Під час хіміотерапії відбувається пришвидшена загибель фолікулів яйника, що призводить до втрати фертильності. Коли фолікул входить у фазу розвитку, протягом певного періоду має відбутися овуляція. Цю послідовність подій не можна перервати або затримати в розвитку. Передбачається, що під впливом хіміотерапії ті фолікули, які вже увійшли у фазу розвитку, або ті, які перебувають у початковій фазі стимуляції, гинуть. Так хіміотерапія вражає зростаючі фолікули (до 85 днів), а потім діє і на примордіальний пул. Вчені з Ізраїльського Центру зі збереження фертильності Медичного центру Шиба довели, що перед загибеллю незрілих ооцитів під час хіміотерапії відбувається аномально потужна хвиля їх росту, що призводить до швидкого зменшення запасу ооцитів у тканині яйників.
Збереження репродуктивної функції у жінок з онкологічною патологією може відбуватися трьома методами:
- отримання та кріоконсервація зрілих й незрілих ооцитів, ембріонів та яйникової тканини
- транспозиція яйника із зони опромінення при променевій терапії на ділянку малого таза
- використання гормонального пригнічення функції яйників під час хіміотерапії.
Вибір оптимального методу залежить від багатьох чинників: віку пацієнтки, типу токсичного для яйників лікування, тривалості курсу хіміотерапії, наявності постійного статевого партнера, технічних характеристик методу тощо.
Запитання до лікаря перед онколікуванням?
Якщо у вас є підозра або виявили онкологічне захворювання, обов’язково дізнайтесь у свого лікуючого лікаря про вплив подальшого лікування на ваше репродуктивне здоров’я. Задайте лікареві такі запитання:
1. Чи може якийсь із методів лікування раку вплинути на вашу здатність мати власних дітей?
2. Чи є ефективні методи лікування вашого захворювання, які найменше вплинуть на репродуктивну функцію?
3. Які методи збереження репродуктивної функції можуть бути використані при вашому захворюванні?
4. Чи передається ваше захворювання спадково?
5. Як після закінчення лікування ви зможете дізнатися, чи здатні мати дітей?
6. Чи може лікар порекомендувати вам фахівця або медичний заклад, куди варто звернутися перед початком лікування? Хто має досвід роботи з такими пацієнтами, як ви?
7. Після лікування вашого захворювання настане короткочасне чи постійне безпліддя?
8. Через який час після закінчення лікування ви зможете планувати зачаття дитини?
Кріоконсервація фертильного матеріалу
Одним з ефективних методів збереження репродуктивної функції у дівчат та жінок з онкологічною патологією є кріоконсервація яйцеклітин чи яйникової тканини. Цей метод вже є доступним у Мережі медичних центрів репродуктології Medicover Fertility.
Заморожені яйцеклітини можуть зберігатися в кріобанку необмежено довго. Сьогодні достовірно відомо про успішний результаті вагітності, що настала після 24 років зберігання в замороженому вигляді.
Головне – обрати клініку з власними кріобанком та ембріологічною лабораторією, успішною історією проведення соціальної вітрифікації та подальшого запліднення, доведеними результатами використання допоміжних репродуктивних технологій і з фахівцями, які проводять усі маніпуляції відповідно до європейських протоколів та мають необхідний досвід й кваліфікацію. Усім цим параметрам відповідають медичні центри мережі Medicover Fertility.