У чому причина безпліддя і які методи лікування?

У сучасному світі існує думка про те, що безпліддя - це виключно жіноча проблема, а неможливість зачаття дитини безпосередньо пов'язана зі збоями в роботі жіночої статевої системи. Однак, вчені всього світу вже давно зійшлися на думці, що чоловіче безпліддя зустрічається також часто, як і жіноче. Процентне співвідношення становить приблизно 40 на 40 відсотків. Решта 20 відсотків - це безпліддя, причини якої не встановлено (найбільш часто пов'язують з так званою несумісністю партнерів).

Серед основних причин жіночого безпліддя найбільш часто фахівці називають наступні:

• проблеми з овуляцією;
• патології в будові і формі матки, а також маткових труб;
• гормональні збої;
• ендометріоз;
• генетичні порушення.

Що стосується чоловічого безпліддя, то переважна більшість проблем викликано порушеннями сперматогенезу (незадовільною якістю сперми).

При цьому медики виділяють 3 основні форми чоловічого безпліддя:

• секреторное (пов'язано з порушенням нормального функціонування яєчок);
• обструкціонного (причина проблем - механічні перешкоди для виходу сім'яної рідини);
• імунологічне (коли організм чоловіка сам виробляє антитіла до сперматозоїдів).

При цьому лікарі та експерти в сфері репродуктивної медицини не перестають попереджати про те, що з віком ризик виникнення безпліддя значно зростає. Особливо, коли мова йде про представниць жіночої статі, чия фертильність значно знижується по досягнення тридцятирічного віку. Основна причина цієї тенденції - з віком в жіночому організмі дозріває майже в 3 рази менше фолікулів, а якість самих яйцеклітин при цьому значно погіршується. Крім того, низька якість жіночих статевих клітин часто призводить не тільки до ненастання вагітності, а також до мимовільних викиднів або народження малюка з різними генетичними відхиленнями.

Однією із патологій, з якою стикаються репродуктологи - передчасне старіння яєчників.

Зазвичай у жінки  клімакс настає після 45 років і старше. До цього часу репродуктивна функція поступово згасає у міру виснаження оваріального резерву яєчників. 

«Рання менопауза» або синдром передчасного виснаження яєчників - це порушення репродуктивної функції у жінок молодше 40 років. Воно супроводжується відсутністю регулярних менструацій, високим рівнем ФСГ при низькому рівні естрадіолу. Таке порушення зустрічається приблизно у 1 % жінок.

 

Синдром раннього виснаження яєчників: причини

Вважається, що рання менопауза може настати внаслідок:

• недостатньої кількості фолікулів, закладених в яєчниках при народженні;
• хромосомних порушень (синдром Тернера або мозаїчний синдром Тернера, синдром ламкої X-хромосоми);
• пошкоджень тканин яєчників, наприклад, внаслідок перенесених операцій, хіміо- або радіотерапії;
• мутацій в гені FMR 1;
• аутоімунних порушень (дисфункції щитоподібної і паращитоподібної залоз, наднирників).

Симптоми синдрому виснаження яєчників

У пацієнток з прихованою або первинною яєчниковою недостатністю прояви порушення можуть бути відсутні. Єдиною скаргою таких жінок може виявитися відсутність бажаної вагітності.

Передчасний клімакс може проявляти себе:

• рідкісними менструаціями з незначними кровотечами;
• припливами і нічною пітливістю;
• сухістю у піхві.

Крім того, можливе зниження лібідо, зміни настрою (депресія), а також атрофічний вагініт, остеопороз на фоні естрогенної недостатності.

Діагноз синдром передчасного виснаження яєчників ставлять на підставі результатів аналізів на АМГ, ФСГ і даних УЗД яєчників (визначають число антральних фолікулів). Окрім цього, лікар може направити на генетичні дослідження, а також порекомендує здати аналіз на рівень гормонів щитоподібної залози, рівень глюкози, електролітів крові і креатиніну. 

Рішення існує. Донація яйцеклітин (ооцитів) дає можливість досягти вагітність та народити здорову дитину жінкам, які не можуть мати дітей за допомогою своїх власних статевих клітин.

Під час даного методу лікування проводиться запліднення донорськими яйцеклітинами сперматозоїдами чоловіка, партнера або донорською спермою. Після цього ембріон, отриманий таким методом, переноситься в порожнину матки жінки реципієнта для подальшого виношування малюка.

Донація яйцеклітин – непростий крок для жінки. Але в певних ситуаціях – це єдиний спосіб відчути радість народження нового життя – народження дитини.

 

Показання до проведення програми з донорськими ооцитами:

• жінкам з раннім виснаженням оваріального резерву (рання менопауза, в зв’язку з оперативними втручаннями на яєчниках, що вплинули на виснаження резерву ооцитів);
• пізній репродуктивний вік жінки під час якого відсутня можливість запліднення якісними яйцеклітинами;
• жінкам, які перенесли хіміо- або променеву терапію, котра вплинула на виснаження оваріального резерву;
• первинна яєчникова недостатність (якщо менструація не наступила в пубертатному віці) – синдром Тернера (відсутність однієї статевої хромосоми – каріотип 45 Х0); синдром резистентності яєчників до гонадотропінів – відсутність відповіді на стимуляцію на свої гормони гіпофіза та відповідь на медикаментозну стимуляцію;
• передчасна (вторинна) яєчникова недостатність – згасання функції яєчників до 40 років (при цьому менструальний цикл стає нерегулярним та повністю зникає). Спостерігається при вродженому малому резерві яйцеклітин, важких аутоімунних захворюваннях (часто при важкій формі аутоімунного тиреоїдиту), тривалому токсичному впливі певних факторів на організм жінки;
• відсутність яєчників (хірургічна кастрація) з причини утворень (пухлин, кіст);
• при виявленні у жінок носійства певних генетичних захворювань, в тому числі мітохондріальних; 
• жінкам з багаторазовими невдалими циклами ЕКЗ та порушеннями процесів розвитку ембріонів.